Соціально-педагогічна сторінка

ЯК НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ КІБЕРБУЛЛІНГУ

Поради дітям

Ось кілька стратегій, які можуть допомогти тобі покращити ситуацію і своє самопочуття, зумовлене тим, що відбувається:

• Уникай агресора та перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо булер знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у коридорах або на перерві – скрізь, де можна зустріти булера, по дорозі додому, у транспорті,. Запропонуй те ж саме своєму другу.
• Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються булери. Це дає їм змогу відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто уходити. Іноді треба навчитися робити непроникний вираз обличчя, поки ти не позбудешся небезпеки (посмішка або сміх можуть провокувати агресора на нові третирування).
• Дій хоробро, уходь та ігноруй агресора. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись та піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи булера, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе.
• Усунь провокаційні фактори. Якщо булер вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою, кажи, що батьки не дають тобі грошей. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, айфон, планшет - не бери його до школи.
• Розкажи дорослим про знущання. Учителі, психолог, соціальний педагог, класний керівник, директор школи, батьки допоможуть припинити знущання, а в разі її систематичного характеру – звернуться до компетентних органів захисту прав дитини.
• Поговори з кимось, кому ти довіряєш: із працівниками школи, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради та виправити ситуацію, також це допоможе тобі відчути себе менш самотнім.

Пам'ятка для жертви булінгу

1. Не протиставляй себе колективу. Намагайся бути доброзичливою людиною, навіть із агресивно налаштованими до тебе членами колективу.
2. Не принижуй інших: не обзивайся, не дерись, не погрожуй.
3. Захищайся: твердо, не переходячи в атаку, не дозволяй принижувати себе, показуй, що можеш постояти за себе.
4. Наберись терпіння: те, що відбулося, не триватиме довго.
5. Розбирайся у причинах, але не займайся самознищенням, не звинувачуй себе ні в чому.
6. Говори впевнено, але тактовно, коли розмовляєш із булером, стій прямо, поводься спокійно, не бійся, не кричи та тим більше не счиняй бійку.
7. Кажи «НІ» і не почувай себе винним.
8. Шукай підтримки у працівників школи, друзів, батьків. Вони допоможуть тобі вистояти.
9. Не мовчи! Розповідай про знущання та насильство над собою. Це допоможе швидше припинити протиправні дії.
10. Звертайся до компетентних органів, що мають захищати твої права, отримуй інформацію щодо власного захисту .

Рекомендації класному керівникові у випадку, якщо цькування в класі вже почалося:

Важливо оголосити дітям, як ви до цього ставитеся. Говоріть не про жертву, а про кривдників, фокусуйтеся на їх неприпустимих якостях. Наголосіть, що ви будете дуже засмучені, якщо дізнаєтеся, що у вашому класі є діти, яким приємно когось ображати і мучити. Твердо акцентуйте, що така поведінка неприпустима, і ви в своєму класі цього терпіти не маєте наміру. Зазвичай цього буває достатньо, щоб кривдники принишкли (вони часто боязливі). На тлі затишшя можна приймати заходи по підвищенню статусу дитини-жертви і знайти для нього комфортне місце у класному колективі.

Перш за все поговоріть з дитиною, що постраждала та виступає в ролі жертви. Поясніть їй, що ви не зможете захищати її, якщо не будете твердо впевнені, що сама вона не провокує булерів. Скажіть, що вам дуже важливо бути справедливим вчителем і нікого не карати марно; візьміть з дитини слово, що вона не буде переходити до помсти, навіть якщо її дражнять. По-друге, підкажіть дитині, як краще поводитися, щоб булери швидше припинили третирування. Кривдники отримують задоволення не від самого процесу виголошення образливих слів, а від ефекту, якого досягають. Коли жертва плаче, сердиться, намагається заперечувати, тікає, вони відчувають свою владу над нею. Якщо ж колишня жертва відповідає сама весело і технічно, її перестають цькувати.

Поведінка дорослих (вчителів, психологів, соціальних педагогів та батьків) у спілкуванні з жертвами третирування має відповідати певним вимогам, оскільки від їхнього ставлення до проблеми та уміння контактувати з дитиною залежить вирішення ситуації. Дорослі, коли дитина повідомила, що вона є жертвою боулінгу, мають говорити:

• Я вірю тобі. Це допоможе дитині зрозуміти, що ви готові допомогти їй вирішити цю проблему;
• Мені дуже шкода, що це вібдбулося з тобою. Дитина відчуватиме, що ви намагаєтеся зрозуміти її почуття.
• У цому немає твоєї провини. Дитина розуміє, що вона не самотня в подібній ситуації, що деяким її одноліткам також доводиться відчувати або спостерігати різні варіанти залякувань, цькувань та агресії протягом навчання. Головне на цьому єтапі – спрямувати зусилля на подолання проблеми.
• Добре, що ти зумів сказати мені про це. Це впевнить дитину в тому, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу та підтримку.
• Я люблю тебе і намагатимусь зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека. Це допоможе дитині відчути допомогу, захист та дасть надію на покращення ситуації.

Пропонуємо перелік заходів, які повинен вжити педагог, щоб уникнути ситуації появи аутсайдера в дитячому колективі:

- з самого першого дня роботи з класом слід припиняти глузування над невдачами ровесників. Всі ми можемо помилятися, і кожен з нас має право на помилку;

- також слід уникати висміювання, перехвалювання, наклеювання ярликів та зайвого порівняння дітей, не допускати віддавання переваги деяким учням, не підтримувати глузувань, насмішок на адресу певних осіб, суворо припиняти їх, розбір помилок необхідно робити не називаючи прізвищ або індивідуально;

- підтримувати дітей, що стали жертвами;

- якщо репутація дитини якимось чином зіпсована, необхідно дати їй можливість показати себе у вигідному світі, підтримати її досягнення;

- треба заохочувати дитину приймати участь у загальних заходах;

- непопулярних дітей дуже травмує ситуація, коли при розподілі на пари їх ніхто не обирає; якщо команда програє також можуть звинуватити цю дитину; треба продумувати вибір командних ігор та заходів;

- планомірно працювати з родинами, обов'язково цікавитися у батьків про проблеми дитини (заїкання, енурез, інші хвороби);

- підтримувати в учнів адекватну самооцінку;

- контролювати ситуації виникнення цькування та невідкладно реагувати на них;

- у разі виявлення булінгу - невідкладно поговорити з переслідувачами та з'ясувати, чому вони пристають до жертви, звернути увагу на почуття жертви;

- вчити учнів бути толерантними, емпатійними до однокласників, вміти допомагати та підтримувати один одного у скрутних ситуаціях, вміти регулювати власну поведінку, не піддаватися на провокацію, вміти сказати «ні», не терпіти знущань, не соромитись привернути увагу до себе та своїх проблем, звертатись по допомогу до дорослих;

- акцентувати увагу учнів на дотриманні правил поведінки у школі.

Як обрати професію?

ПОРАДИ СТАРШОКЛАСНИКАМ

Знайти своє покликання – джерело щастя

Обираючи професію:

• Ознайомтесь з інформацією про світ професій, визначте сферу діяльності, яка вас цікавить.
• Складіть уявлення про свої інтереси, здібності, нахили.
• З'ясуйте, чи відповідає стан вашого здоров'я вимогам обраної професії.
• Довідайтесь, де можна здобути професію відповідної кваліфікації.
• Визначте кілька професій, які подобаються, до яких є потяг, існують принципові можливості успішного їх освоєння й працевлаштування.
• Прислухайтеся до думки батьків, вчителів, друзів та аналізуйте їх.
• Визначте фізичні та психологічні якості, необхідні для кожної професії.
• За бажанням можете звернутися до психолога з проханням визначити (дослідити) ваші інтереси, здібності, тип темпераменту, особливості пам'яті, уяви тощо.
• Прислухайтеся до власних відчуттів та інтуїції.
• Зробіть свій вибір.
• Упевнено йдіть до мети.

Професійних вам успіхів і досягнень!
 

Правила безпечної роботи в Інтернеті для дітей:

• не надавати нікому свої паролі;

• без гострої необхідності не надавати особисту інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах;

• не надавати відповіді на послання непристойного та грубого змісту; повідомити старшим про отримання інформації, яка примусить почуватись незручно або налякано;

• не погоджуватись на зустріч з випадковим онлайновим другом. Якщо все ж таки це необхідно, то зустріч повинна відбуватися в громадському місті або у присутності друзів чи батьків;

• не відправляти нікому своє фото;

• не здійснювати комерційні операції через мережу Інтернет.

• Якщо хтось або щось примушує вас почувати себе незручно, негайно припиніть роботу в мережі. Психологічна атака, непристойні пропозиції Он-лайнові хижаки;

• Не давати нікому свої паролі (ключі). Віддані ключі від квартири можуть призвести до крадіжки. Віддані паролі можуть призвести до витоку інформації, грошей з кредитних карток .

Знайти своє покликання – джерело щастя

Обираючи професію:

• Ознайомтесь з інформацією про світ професій, визначте сферу діяльності, яка вас цікавить.
• Складіть уявлення про свої інтереси, здібності, нахили.
• З'ясуйте, чи відповідає стан вашого здоров'я вимогам обраної професії.
• Довідайтесь, де можна здобути професію відповідної кваліфікації.
• Визначте кілька професій, які подобаються, до яких є потяг, існують принципові можливості успішного їх освоєння й працевлаштування.
• Прислухайтеся до думки батьків, вчителів, друзів та аналізуйте їх.
• Визначте фізичні та психологічні якості, необхідні для кожної професії.
• За бажанням можете звернутися до психолога з проханням визначити (дослідити) ваші інтереси, здібності, тип темпераменту, особливості пам'яті, уяви тощо.
• Прислухайтеся до власних відчуттів та інтуїції.
• Зробіть свій вибір.
• Упевнено йдіть до мети.

Професійних вам успіхів і досягнень!
 

Правила безпечної роботи в Інтернеті для дітей:

• не надавати нікому свої паролі;

• без гострої необхідності не надавати особисту інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах;

• не надавати відповіді на послання непристойного та грубого змісту; повідомити старшим про отримання інформації, яка примусить почуватись незручно або налякано;

• не погоджуватись на зустріч з випадковим онлайновим другом. Якщо все ж таки це необхідно, то зустріч повинна відбуватися в громадському місті або у присутності друзів чи батьків;

• не відправляти нікому своє фото;

• не здійснювати комерційні операції через мережу Інтернет.

• Якщо хтось або щось примушує вас почувати себе незручно, негайно припиніть роботу в мережі. Психологічна атака, непристойні пропозиції Он-лайнові хижаки;

• Не давати нікому свої паролі (ключі). Віддані ключі від квартири можуть призвести до крадіжки. Віддані паролі можуть призвести до витоку інформації, грошей з кредитних карток .

Корисна інформація для учнів

Обов’язки дітей

1 . Поважати і любити своє оточення. Ставитися до всіх так, як би ми хотіли, щоб ставились до нас.

2. Поважати близьких та друзів. Не принижувати гідності кожної людини. Поводитись так, щоб своєю поведінкою не порушувати прав іншої людини.

3. Бути толерантним до людей. Поважати їх і допомагати їм.

4. Дотримуватись режиму харчування. Поважати працю кухарів.

5. Дотримуватись правил моральної етики; організовувати дозвілля так, щоб воно приносило корись і не заважало іншим.

6. Сумлінно навчатись; активно працювати на уроках, готуватись самотужки; старанно виконувати домашні завдання.

7. Дотримуватись певних норм поведінки, прийнятих у суспільстві. Намагатись не створювати ситуації, які призводять до порушення закону.

8. Поважати своє оточення. Давати нагоду кожному висловлювати свої думки. Не нав'язувати своїх поглядів іншим, якщо вони з ними не згодні.

9. Цінувати і дбати про своє здоров'я. Виконувати поради лікарів у разі потреби.

10. Поважати співрозмовників. Коректно і тактовно висловлювати свої думки. Дотримуватись правил мовного етикету.

11. З повагою ставитися до людей, які піклуються про нас.

12. Виконувати роботу, яка не завдає шкоди здоров'ю. Виконувати всі види обслуговуючої праці.

Як поводитися під час складання іспиту на ДПА та ЗНО

              Будь уважний! На початку тестування тобі повідомлять необхідну інформацію (як заповнювати бланк, якими буквами писати, як кодувати номер школи і т.п.). Від того, наскільки ти уважно запам'ятаєш всі ці правила, залежить правильність твоїх відповідей!

·         Дотримуйся правил поведінки на іспиті! Чи не вигукувати з місця, якщо ти хочеш поставити запитання організатору проведення ЗНО в аудиторії, підніми руку. Твої питання не повинні стосуватися змісту завдань, тобі дадуть відповідь тільки на питання, пов'язані з правилами заповнення реєстраційного бланка, або у випадку виникнення труднощів з тестопакетом (помилки, ненадруковані літери, відсутність тексту в бланку і т.п.).

Отже, позаду період підготовки. Не пошкодуй 2-3 хвилини на те, щоб привести себе в стан рівноваги. Згадай про ритмічне дихання, аутогенного тренування. Подихай, заспокойся. От і добре!

·         Зосередься! Після заповнення бланка реєстрації, коли ти прояснив всі незрозумілі для себе моменти, постарайся зосередитися і забути про оточуючих. Для тебе повинні існувати лише текст завдань і годинник, що регламентують час виконання тесту. Поспішай не поспішаючи!

·         Не бійся! Жорсткі рамки часу не повинні впливати на якість твоїх відповідей. Перед тим, як вписати відповідь, перечитай питання двічі і переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.

·         Почни з легкого! Почни відповідати на ті питання, в знанні яких ти не сумніваєшся, не зупиняючись на тих, які можуть викликати довгі роздуми. Тоді ти заспокоїшся, голова почне працювати ясніше і чітко, що ж саме в робочий ритм. Ти як би звільнишся від нервозності, і вся твоя енергія потім буде спрямована на більш важкі питання.

·         Пропускай! Треба навчитися пропускати важкі чи незрозумілі завдання. Пам'ятай: у тексті завжди знайдуться такі питання, з якими ти обов'язково впораєшся. Просто нерозумно недобрати балів тільки тому, що ти не дійшов до "своїх" завдань, а застрягли на тих, які викликають у тебе труднощі.

·         Читай завдання до кінця! Поспіх не повинен призводити до того, що ти намагаєшся зрозуміти умови завдання "за першими словами" і добудовувати кінцівку у власній уяві. Це вірний спосіб зробити прикрі помилки в найлегших питаннях.

·         Думай тільки про поточне завдання! Коли ти бачиш нове завдання, забудь все, що було в попередньому. Як правило, завдання в тестах не пов'язані одне з одним, тому знання, які ви застосували в одному (уже, вирішену вами), як правило, не допомагають, а тільки заважають сконцентруватись і правильно вирішити інше завдання. Ця порада дасть тобі і інший безцінний психологічний ефект - забудьте про невдачу в минулому завданні (якщо воно виявилося тобі не по зубах). Думай тільки про те, що кожне нове завдання - це шанс набрати бали.

·         Виключай! Багато завдань можна швидше вирішити, якщо не шукати відразу правильний варіант відповіді, а послідовно виключати ті, які явно не підходять. Метод виключення дозволяє в підсумку сконцентрувати увагу всього на одному - двох варіантах, а не на всіх п'яти - семи (що набагато складніше).

·         Заплануй два кола! Розрахуй час так, щоб за дві третини всього відведеного часу пройтися по всіх легких (доступним для тебе) завданнях (перше коло), тоді ти встигнеш набрати максимум балів на тих завданнях, у відповідях на які ти впевнений, а потім спокійно повернутися і подумати над важкими, які тобі спочатку довелося пропустити (друге коло).

·         Відгадуй! Якщо ти не впевнений у виборі відповіді, але інтуїтивно можеш віддати перевагу якійсь відповіді іншим, то інтуїції варто довіряти! При цьому вибирай такий варіант, який, на твій погляд, має велику ймовірність.

·         Перевіряй! Обов'язково залиш час для перевірки своєї роботи, хоча б для того, щоб встигнути пробігти очима відповіді та помітити явні помилки.

·         Не засмучуйся! Прагни виконати всі завдання, але пам'ятай, що на практиці це не завжди реально. Враховуй, що кількість вирішених тобою завдань цілком може виявитися достатнім для гарної оцінки.

Успіху тобі!

Кримінальна відповідальність неповнолітніх

Щоб не потерпіти від злочину та уникнути інших неприємностей:

1. Не гуляй сам і не шукай собі пригод у небезпечних місцях (на пустирях, будівельних майданчиках, у лісосмугах тощо).

2. Пам’ятай, що надмірна цікавість не веде до добра: не чіпай знайдені предмети, не втручайся у справи інших, особливо у сварки та бійки, почувши постріли, тікай в інший бік.

3. Не ходи вулицями у пізній час без дорослих, намагайся виглядати чистим і охайним, аби не справляти враження бездоглядного.

4. Будь обережним, коли заходиш до під’їзду. Якщо там темно, дочекайся сусідів.

5. Ніколи не відчиняй двері квартири стороннім людям.

6. Не спілкуйся з підозрілими особами, відмовляйся від їхніх доручень щось кудись віднести чи передати на словах.

7. Не дозволяй незнайомцям заманити себе у пастку – не вір обіцянкам, відмовляйся від подарунків або запрошень «у гості».

8. Не вживай речовин сумнівного походження, що можуть викликати отруєння чи втрату самоконтролю. Май на увазі, що правопорушення, скоєне у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, обтяжує провину.

9. Не будь надто самовпевненим, у сумнівній ситуації звернися за допомогою до будь-якого з дорослих (зроби вигляд, ніби вони – твої знайомі).

10. Уникай місць, де збирається збуджений натовп та можливі порушення громадського порядку.

11. Під час проведення масових заходів не привертай до себе уваги зухвалою поведінкою, гучними вигуками, незвичайним одягом.

12. Не наближайся до п’яних, а також тих людей, які поводяться дивно й можуть бути здатними на непередбачені дії.

13. Не носи з собою предмети (ніж, кийок, патрони тощо), наявність яких може викликати підозру або бути поставлена у вину; а ось учнівський квиток, паспорт чи інше посвідчення особи тобі не завадять.

14. Не вдавай із себе героя, будучи в небезпеці, тікай у людне чи освітлене місце.

Якщо ж усі запобіжні заходи не допомогли і тебе затримують:

1.  Не тікай, не чини опір: краще потрапити до міліції, ніж під колеса автомобіля чи до лікарні.

2. Будь чемним з працівниками міліції, не намагайся залякати їх своїми «впливовими» батьками.

3. При можливості проси друзів як найшвидше повідомити про твоє затримання власних батьків. Не роби дурниць, не потрапляй у міліцію «за компанію».

4. Не бреши працівникам міліції: якщо не хочеш казати правду – мовчи та плач; але й не дозволяй себе залякати: не давай свідчень проти себе, не бери на себе зайвого – кожен має відповідати за свої вчинки сам.

5. Знай, що права та інтереси неповнолітніх захищає Закон; якщо тебе затримано, вимагай від працівників міліції пояснення причин твого затримання та роз’яснення власних прав.

6. У якій би ролі ти не потрапив до міліції (потерпілого, свідка чи правопорушника), твої права відстоюватимуть законні представники, насамперед, це батьки чи особи, котрі їх заміняють, а, при потребі, й фахівці (адвокат, педагог, лікар).

Незнання закону не звільняє від відповідальності, отже знай:

1. Якщо ти малолітній правопорушник, то тобі і твоїм батькам доведеться нести передбачену Законом відповідальність.

2. До 11 років дитина не має права бути засудженою, але за її вчинки відповідають батьки або особи, котрі їх заміняють: вони можуть бути оштрафовані або змушені відшкодувати заподіяні дитиною збитки.

3. Бездоглядну дитину віком до 15 років після встановлення її особи та всіх обставин, що призвели до її бездоглядності, відповідні органи передають на виховання спеціально призначеним опікунам або до відповідних виховних закладів.

4. Неповнолітні віком від 11 до 18 років можуть бути притягнуті до відповідальності за належну поведінку (систематичне ухилення від навчання та праці, бродяжництво, жебратство, дрібні злочини тощо) й направлені за вироком суду чи за рішенням уповноважених служб у справах неповнолітніх на перевиховання до спеціальної школи.

5. Закон установлює кримінальну відповідальність за протиправні дії з 16 років.

6. Неповнолітні, яким на момент вчинення тяжкого злочину виповнилося 14 років, можуть бути за вироком суду позбавлені волі строком до 10 років, з відбуванням покарання у виховно-трудовій колонії.

Пам’ятай:

1. Працівники міліції мають право затримати підозрілого неповнолітнього тільки на три години для з’ясування його особи. Відлік часу починається з моменту складання протоколу про затримання.

2. При складанні протоколу краще бути ввічливим і чемним, давати тільки загальну інформацію про себе (прізвище, ім’я, вік та адресу).

3. Якщо ти приховуватимеш ці відомості, і твої батьки через це не будуть знайдені, тебе можуть помістити на 30 діб до дитячого приймальника-розподільника для встановлення твоєї особи.

4. Про затримання мають бути негайно повідомленні батьки або особи, які їх заміняють.

5. Важливо, щоб протокол затримання був оформлений правильно, тому прочитай його уважно і зверни увагу на зазначені в ньому дату і час затримання, бажано запам’ятати зміст протоколу, а також прізвища та посади працівників міліції, дії яких, можливо, доведеться оскаржити.

6. Тобі зобов’язані надати медичну допомогу при пораненні, хронічній хворобі (наприклад діабеті), дозволити скористатися туалетом, ти маєш право зателефонувати батькам.

7. Тебе не мають права тримати у камері попереднього затримання разом із дорослими.

8. Щире розкаяння може полегшити твою долю: краще, щоб тебе вважали наляканою дитиною, ніж досвідченим і самовпевненим злодієм.

9. Триваліше затримання (арешт) можливе тільки з санкції прокурора у випадках, передбачених законом: коли неповнолітній був затриманий на місці злочину, впізнаний як злочинець свідками, на його одязі виявлені сліди злочину (наприклад, плями крові) або в нього виявлено знаряддя злочину (зброя тощо).

10. Міліція не має права допитувати тебе інакше, ніж у присутності твоїх законних представників – батьків, адвоката, педагога, лікаря; адвокат має бути допущений до участі у твоїй справі не пізніше 24 годин після затримання; через 72 години тобі має бути пред’явлено звинувачення або тебе повинні звільнити, передат