Сторінка для батьків

Що таке кібергрумінг і як від нього уберегти дитину?

Пам'ятка для батьків

"Права та обов'язки Вашої дитини"

Пам'ятка для батьків першокласників

Аутизм - не вирок.

Інклюзивне навчання в школі

Як організувати інлюзивне навчання

Поради батькам від соціального педагога на періодкарантину у зв’язку з інфекцією COVID-19

https://drive.google.com/open?id=187-M5WihxsKXnakti2n0XeVXuO75_RZ5

Поради від психолога «Як під час  карантину провести з користю»

Шановні батьки!

У складний час карантину наші діти знаходяться вдома, тому з’явилася можливість приділити їм більше уваги, використати цей час ізоляції з користю.        

Щодня виділяйте час на фізичні вправи, використовуючи онлайн-відео, музику чи рухливі ігри, що додасть бадьорості, енергії і зміцнить імунітет дитини, та й батькам в умовах карантину це теж вкрай рекомендовано!

Дозволяйтедітямобиратисамимзаняття та ігри. Цікавтеся, щоб вони хотіли зробити сьогодні та які плани мають на тиждень. Важливо прислухатись до їхніх бажань.

Щобільше дитина грається, то краще вона розвивається. Гра – це завжди і навчання, і терапія, і адаптація. У цьому батькам допоможуть набори для творчості,LEGO, пазли, конструктори, набори для малювання (фарби, олівці, фломастери, розмальовки і скетчбуки), ліпка, орігамі, рукоділля, аплікації.

Вирішення головоломок, ребусів, складання пазлів, гра в настільніігривимагаютьсфокусованості та зацікавленості. Такі заняття об’єднують усіх членів родини та допоможуть плідно провести час разом.

Планувати дозвілля варто з урахуванням інтересів дитини, адже для кожного віку вони свої.

Якщо діти відвідують гуртки, займаються спортом, заохочуйтепродовжуватитренуваннявдома. Виділіть для цього окремий час: нехай діти танцюють, співають, вчатьнові слова іноземною мовою тощо.

Щодо гаджетів, то тут батькам варто суворо контролювати  перебування дитини перед екраном. Виділіть для цього конкретний час! Попіклуйтеся про їхній зір та поставу!

Психологи радять батькам читати вголос книги разом з дітьми. Родинне читання дуже корисне для навчання мови та грамотності, розвитку уяви. Заохочуйте своїх дітей говорити про сюжет, їхні відчуття, ставлення догероїв.

Постійно мотивуйте дитину до навчання, адже знання – ключ до успішного майбутнього!

Скористайтеся можливістю поспілкуватися з дітьми!

Шановні батьки!

Сучасний світ із його насиченістю автошляхів та вулиць сповнений небезпек для маленьких пішоходів. Єдиний необачний  крок може зупинити щасливудитячу ходу, змінивши її болем.

 Нагадуємо Вам, що під час перебування школярів на карантині та канікулах, всю відповідальність за збереження життя й здоров’я дітей несете Ви – батьки.

Постійно роз'яснюйте дітям необхідність дотримання Правил дорожнього руху:

• учіть їх орієнтуватися в дорожній ситуації;
• перед виходом на вулицю нагадуйте  про правила поведінки поблизу проїжджої частини;
• при переході через дорогу тримайте міцно дитину за руку;
• допомагайте дітям обирати найбезпечніший маршрут;
• не виходьте з дитиною на проїжджу частину з-за нерухомого транспорту, кущів, не оглянувши попередньо дороги;
• не дозволяйте гратися поблизу доріг і кататися на роликах на проїжджій частині вулиці;
• обмежте своє пересування в темний час доби та в умовах поганої видимості по проїжджій частині дороги;
• запізнюючись, в жодному випадку не перебігайте дорогу в невстановленому місці – водій не завжди може вчасно помітити Вас та правильно зреагувати;
• не забувайте, що відповідно до законодавства України, керувати велосипедом на дорозі дозволено з 14 років, мопедом – із 16 років.

Безпечній поведінці на дорозі треба вчити, але завчені, як вірші, Правила не вбережуть дитину від біди. Дуже важливо, щоб Ваша дитина зрозуміла, а не тільки запам’ятала, що виконувати правила дорожнього руху потрібно завжди і всюди.Тому поряд із вивченням Правил дорожнього руху необхідно діяти особистим прикладом дисциплінованої поведінки на вулиці.Пам’ятайте! Найбільша небезпека для дітей на дорозі – батьки, які порушують правила дорожнього руху.Тож станьте для них взірцем поведінки на вулицях та автошляхах, адже життя й здоров’я Вашої дитини – у Ваших руках!

Пам'ятка для батьків

Як припинити третирування дитини у школі та допомогти їй?

1. Перш за все необхідно вдома ліквідувати атмосферу, що сприяє перетворенню дитини на «жертву». Ніякої надмірної опіки чи, навпаки деспотизму, покарань та побиття за провину.
2. Окрім того необхідно обов'язково питати дитину, як справи у неї у школі, маючи на увазі не тільки оцінки, а й відносини з однокласниками. Обережно задавайте питання, оскільки цькування може бути не тільки відкритим, а й прихованим, пасивним, наприклад: небажання сидіти за однією партою, грати в одній команді, ігнорування тощо. Якщо ви відчули певні негаразди, поговоріть з дитиною та її класним керівником.
3. Якщо булінг уже відбувся, зважте його масштаби. Якщо це проблема між двома дітьми, яка може бути залагоджена власними силами, краще надати дитині можливість самостійно розібратись та навчитись відстоювати власні інтереси.
4. Якщо ж третирування набуло вже великих розмірів, проаналізуйте разом з дитиною, чи зможе вона сама захистити себе та відновити свій авторитет у класі. Наприклад, якщо дитину дражнять з-за надмірної ваги варто записати її у спортивну секцію.
5. Якщо ваша дитина дуже скромна та невпевнена у собі – допоможіть їй стати більш впевненою, адже підвищення самооцінки робить людину більш врівноваженою та терпимою до цькувань оточуючих. З'ясуйте, які гуртки відвідують її однокласники, чим займаються у позаурочний час. Можливо вашій дитині теж захочеться відвідувати якусь із цих секцій, у результаті чого вона зможе встановити контакт з деякими однокласниками. Заохочуйте дитину до активної участі у загальношкільних заходах, які зближують дітей та допомагають ім набути впевненості у собі.
6. У особливо важких випадках, якщо ваша дитина, з певних причин, стала ізгоєм у класі, приверніть увагу класного керівника та шкільного психолога до проблеми. В цьому випадку вам конче необхідною буде допомога фахівців.
7. І пам'ятайте: ваша любов та підтримка допоможуть дитині впоратися зі складною ситуацією.

Як батьки можуть допомогти дітям?

1. Якщо дитина розповідає вам про бешкетника, зосередьте увагу на комфорті та підтримці, не показуючи, наскільки ви засмучені. Діти часто не хочуть розповідати дорослим про залякування, тому що відчувають себе ображеними та приниженими або турбуються про те, що батьки будуть дуже перейматись і хвилюватись.

2. Іноді діти думають, ніби це їх власна провина, що, якби вони виглядали або вели себе по-іншому, то цього б не сталось. Іноді вони бояться, що, якщо розбишака дізнається, що вони комусь усе розповіли, то буде ще гірше. Інші побоюються, що їхні батьки не повірять їм чи не робитимуть жодних дій у цьому напрямі. Або ж діти хвилюються, що батьки змусять їх дати відсіч бешкетнику, якого вони бояться. Хваліть дитину за те, що вона набралася сміливості порозмовляти про це. Переконайте її, що вона не самотня – багато людей отримують свою порцію знущань у певний момент. Підкресліть, що погано робить бешкетник, а не сама дитина. Переконайте сина чи доньку в тому, що ви придумаєте, як правильно вчинити в цій ситуації, разом врахуєте всі тонкощі.

3. Іноді старший брат, сестра або друг можуть допомогти впоратися із ситуацією. Вашій дитині може бути корисно почути, як її старшу сестру, яку вона обожнює, дражнили через її зубні брекети і як вона впоралася з цим. Старший брат або друг може також дати деяке уявлення про те, що відбувається у школі або там, де трапляються знущання, і допоможе придумати краще рішення.

4. Сприймайте серйозно побоювання дитини, що знущання будуть ще гіршими, якщо задирака дізнається, що ваша дитина розповіла про них. В першу чергу варто зв'язатися з класним керівником та шкільним психологом. Іноді корисно звернутися до батьків агресора. В інших випадках Якщо ви вже випробували ці методи і все ще хочете порозмовляти з батьками дитини-булера, краще зробити це в офіційних умовах, наприклад, у присутності адміністрації школи.

5. У нашій країні є закони і правила, що захищають від знущань насильства. Кривдники або їхні батьки несуть відповідальність за скоєні порушення. У деяких випадках, якщо у вас є серйозні побоювання із приводу безпеки вашої дитини, вам буде потрібно звернутись до органів поліції.

6. Удома ви можете знизити негативний вплив знущань. Навчайте дітей спілкуватися з такими друзями, які допомагають розвивати їх упевненість у собі. Допоможіть їм знайомитися з іншими дітьми, відвідуючи різні гуртки чи спортивні секції. І знайдіть такі заняття для дітей, які допоможуть їм почуватись упевненими й сильними. Можливо, це буде секція самооборони, карате або тренажерний зал.

7. Під впливом емоцій у дорослих може виникнути пропозиція дитині дати відсіч агресору. Зрештою, ви гніваєтеся, що ваша дитина страждає, і, можливо, у дитинстві ваші батьки радили вам «постояти за себе», що ви успішно зробили. І ви переймаєтеся, що ваша дитина все ще потерпає від рук розбишаки. Але важливо порадити дітям не відповідати на знущання бійкою або відповідними знущаннями. Це може швидко перерости в насильство, помсту, травмувати когось із них. Замість цього найкраще відсторонитися від ситуації, поспілкуватися з іншими дітьми й розповісти про все дорослим.
І пам'ятайте: якими б прикрими не були знущання для вас і вашої родини, є багато фахівців і способів, які допоможуть вам вирішити цю проблему.

Цікаві факти з психології

1. Ті, хто спить 6-7 годин, менше схильні до ризику передчасної смерті, ніж ті, хто спить по 8 годин. Але у сплячих менше 5 годин ночами в три рази частіше виникають психічні проблеми, ніж у тих, хто спить по 8-9 годин.

2. Немає для людини кращого звуку, ніж його вимовлене ім’я. Перше, що треба запам’ятовувати при знайомстві – ім’я, Не посаду, не професію, а ім’я - це основне правило установки хороших відносин.

3. Щоб швидко заснути треба лягти на спину, витягнутися, розслабити все тіло. Закрити очі і під закритими повіками закотити зіниці наверх. Це нормальний стан очей під час сну. Прийнявши це положення, людина засинає швидко, легко і глибоко.

4. Кращим засобом від турбот, тривожності і стресу вчені з Оксфордського університету визнали читання, стверджуючи, що це заняття має більш швидкий ефект на організм. Дивно, але цей спосіб набагато кращий та ефективніший прогулянки, чаювання або прослуховування музики.

5. Якщо людина намагається щось згадати, але при цьому продовжує дивитися вам в очі, будьте впевнені – вас обманюють.

6. Правило 7 ± 2. Виявляється, наша короткочасна пам'ять здатна утримувати одночасно тільки від 5 до 9 інформаційних блоків. Це означає, що ми, наприклад, можемо запам'ятати не більше 9 цифр, причому всього на 20-30 секунд. Якщо не повторювати інформацію регулярно, то невдовзі у нашій голові від неї й сліду не залишиться.

7. Людина може зосередити свою увагу на максимальному рівні тільки на 7 хвилин. Як би ви не були зацікавлені в поточному питанні, уважно слухати співрозмовника ви зможете не більше 7 хвилин поспіль, потім у вашій голові стануть виникати зустрічні питання, думки на інші теми.

8. Згідно зі спостереженнями психологів, більшість людей проводить 30% свого часу в мріях. Це можуть бути роздуми про своє майбутнє, уявлення можливого результату подій. Таке проведення часу корисно: мрійники, що блукають в хмарах, мають більш розвинену уяву і краще справляються з поставленим завданням, оскільки можуть легко придумати відразу кілька варіантів рішення.

9. На набуття якої-небудь звички, не важливо – шкідливої чи корисної, людині потрібно в середньому 60 днів. Саме стільки часу потрібно, щоб ритуал укорінився в звичайному житті.

10. Людина не може мати велику кількість друзів. Психологи запевняють, що тисячі підпсиників в соціальних мережах – це лише ілюзія кола спілкування.

11.Очікування і бездіяльність змушує людину нервувати, тому в подібних ситуаціях рекомендується зайняти себе читанням, переглядом новин в газетах, або на планшеті, щоб не псувати настрій через дрібниці.

Рекомендації батькам щодо взаємин з дитиною із особливими потребами

Дитина із особливими потребами потребує постійної батьківської підтримки. Підпорядкувати таку дитину загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві неможливо, тому треба навчитися взаємодіяти і спілкуватися з нею.

• Пам’ятайте, що дитина не винна в тому, що вона особлива. Особливості такої поведінки в кожному конкретному випадку зумовлені певними причинами: проблемами під час вагітності матері, ускладненням під час пологів, психосоціальними причинами (стиль виховання в сім’ї).
• Усвідомте, що виховання та навчання дитини з особливими потебами– це довготривалий, складний процес, що потребує Вашого уміння, терпіння, знання.
• Навчіться давати інструкції: вони повинні бути короткими, не більше 3-4 слів. В іншому разі дитина просто «виключиться» і не почує Вас.
• У взаєминах з дитиною не допускайте «вседозволеності», інакше дитина буде маніпулювати Вами. Чітко визначіть і обговоріть з дитиною, що можна, а що не можна робити вдома, в дошкільному закладі.
• Для підняття самооцінки, віри дитини в свої можливості – хваліть її за успіхи і досягнення, навіть самі незначні.
• У повсякденному спілкуванні з дитиною із особливими потребами уникайте різких заперечень, тому, що такі діти є імпульсивними і відразу ж відреагують на заборону непослухом або вербальною агресією. В цьому випадку треба говорити з дитиною спокійно і стримано, бажано дати можливість вибору для малюка.
• Разом з дитиною визначте систему заохочень і покарань за хорошу і погану поведінку. Визначіть систему правил поведінки дитини в групі дошкільного закладу, вдома. Просіть дитину вголос промовляти ці правила.
• Старанно, своєчасно виконуйте побажання і завдання педагогів. Не нехтуйте порадами педагогів щодо необхідності консультування та лікування у лікарів–фахівців.
• Намагайтеся щоденно закріплювати завдання, по можливості, в ігровій формі. Допомагайте дитині, але не виконуйте завдання за неї.
• Якщо дитина втомилася – дайте їй невеликий відпочинок, або займіть її іншою діяльністю.
• Не вимагайте від дитини більше, ніж вона може.

Поради батькам щодо вибору майбутньої професії їхньої дитини

1. Не намагайтеся нав’язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Якщо ви все життя хотіли бути стюардесою, а стали бухгалтером, це не означає, що втілювати вашу мрію в життя має ваша дитина. Пам’ятайте, що вона має власні пла­ни й мрії, з якими слід рахуватися. Не варто також змушува­ти нащадків іти вашою стежкою, навіть якщо у вашій родині всі до сьомого коліна були вчителями або лікарями.

2. Не тисніть на дитину, якщо вважаєте вибір її майбутньої про­фесії невдалим. Ліпше допоможіть їй розібратися, чи справді вона розуміє позитивні й негативні боки того, що робитиме в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.

3. Якщо ваша дитина й досі не вирішила, ким хоче бути, до­поможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа: «гуманітарій» вона чи «технар», творча особистість чи праг­матик. Не можете визначити самотужки — скористайтеся по­слугами психолога або спеціаліста з профорієнтації при цен­трах зайнятості.

4. Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини випаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху. І цілком імовірно, що в майбутньому ваш син стане власником автосалону і буде безмежно вдячний вам за те, що ви не зробили його юристом, може й непоганим, але байду­жим до своєї роботи.

5. Пам’ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у ВНЗ і навіть не протягом остан­нього шкільного року. Починати треба ще із 7-8 класів. Тоді до закінчення школи дитина вже точно визначиться, ким хоче стати.

6. Не квапте дитину, якщо вона не знає, ким хоче бути. Просто до­поможіть їй виявити, до чого в неї найбільше лежить душа.

Правила безпеки в мережі Інтернет

Необхідно, щоб дорослі захищали права дітей в Інтернеті. Дія законів поширюється також на Інтернет, а адміністратори веб-сайтів несуть відповідальність за вміст своїх сайтів. Навіть якщо ваша дитина не стикалася з образами в Інтернеті, поговоріть із нею про таке:

• Не слід розповсюджувати свою контакту інформацію або приватні матеріали, наприклад фотографії, не зваживши ретельно наслідки цих дій. Онлайнова дружба може закінчитися, і коли це станеться, персональна інформація може бути відправлена небажаним людям.

• Кожен має право на поважне ставлення до себе в Інтернеті.

• Використовуйте Інтернет разом із дитиною і навчайте її виявляти рекламу та оцінювати її цілі.

• Повідомляйте організацію з питань захисту прав споживачів або постачальника інтернет-послуг про невідповідну рекламу.

• Ви можете закрити чат, електронну пошту або комп'ютер в будь-який час, коли забажаєте.

• Діти повинні розповідати батькам про негативний досвід.

• Не потрібно надавати особисту інформацію, якщо ви не знаєте особу, яка її запитує, і мету, з якою ця інформація використовуватиметься.

• Створіть список Правил користування за участю ваших дітей. Туди ви маєте включити типи сайтів з необмеженим доступом, години користування Internet та рекомендаці